У житті дитини і всієї його сім’ї грядуть  зміни – дитина готується до вступу у школу. І багато в чому успішність дитини залежить від вірної батьківської позиції .Саме в першому

класі й діти й батьки складають свій перший іспит, який може визначити всю подальшу долю дитини, адже поганий шкільний старт часто стає першопричиною всіх майбутніх невдач.

  Дехто з батьків вважає,що дитину можна підготувати дуже швидко перед самою школою, посилено займаючись. Але це рішення не можна вважати вірним, тому що  така «швидка підготовка» може сприяти психологічному перевантаженню дитини. Саме тому завдання батьків, в міру своїх сил і можливостей, намагатися підготувати дитину до школи – заздалегіть, щоб поліпшити їй подальше навчання та попередити шкільну неуспішність.

  Важливо, щоб дитина йшла до школи готова фізично, але не менш важлива готовність психологічна.

  Складовими психологічної готовності є:

-         особистісна;

-         вольова;

-         інтелектуальна.

  Особистісна готовність – мотиваційна і комунікативна – виражається у відношенні дитини до школи, навчання, вчителя і до самого себе. У дітей повинна бути позитивна

мотивація до навчання в школі.(Мотивація – це внутрішня спонука щось робити.)

  Як правило, як показує практика, всі діти хочуть йти до школи, сподіваються бути хорошими учнями, одержувати хороші оцінки. Але приваблюють їх різні чинники.

  Одні говорять: «Мені куплять портфель, форму», «Там навчається мій друг»…Проте,це все зовнішні прояви. Важливо, щоб школа приваблювала своєю головною метою – навчанням, щоб діти говорили: «Хочу навчатися читати», «Буду добре вчитися, щоб коли вирости стати…»

  Визначити мотивацію дитини щодо навчання можна за допомогою вправ –ігор.

1.В кімнаті, де виставлені іграшки, дитині пропонується їх роздивитися. Потім сідаєте разом з дитиною і читаєте казку, яку раніше не читали. На найцікавішому місці зупиняєтесь і запитуєте,  що хоче дитина: слухати казку далі чи гратися іграшками. Висновок такий:

якщо дитина хоче йти гратися – у неї переважає ігровий мотив. Діти з пізнавальним інтересом хочуть слухати казку далі.

  Формуванню мотиваційної готовності сприяють різні ігри, де активізуються знання дітей про школу. Наприклад: «Збери портфель», «Я йду до школи», «Що у Незнайка в портфелі». Отже мотиваційна готовність – це бажання дитини прийняти нову для неї соціальну роль. Для цього важливо, щоб школа подобалась своєю головною метою – навчанням.

  Особистісна готовність включає в себе і вміння спілкуватися з однолітками, вчителями. Бути доброзичливими, не проявляти агресії, виконувати роботу разом, вміти пробачати.

Емоційно – вольова готовність – включає в себе вміння дитини поставити перед собою мету, намітити план дії, оцінити свої результати, адекватно реагувати на зауваження.

  Дитину чекає важка напружена праця. Від неї будуть вимагати робити не тільки те, що вона хоче, а й те, що треба: режим, програма. Діти 6-ти років здатні відмовитися від гри і виконати вказівку дорослого.

Інші статті з теми

Про готовность к обучению в школе

Подготовка к 1 сентября

Что должен знать и уметь ребенок, поступающий в школу

Советы по подготовке ребенка к школе